@article{Olkhovskiy_Fisun_Fursov_2019, title={Твердотільний генератор КХЧ діапазону з підвищеною долготривалою стабільністю частоти}, url={http://vestnik2079-5459.khpi.edu.ua/article/view/2413-4295.2019.02.06}, DOI={10.20998/2413-4295.2019.02.06}, abstractNote={<p><em>Наведено</em><em> спосіб довготривалої стабілізації частоти твердотільного генератора КХЧ діапазону шляхом підтримки постійної температури резонансної системи. В якості такої системи використовується відкритий резонатор, резонансна частота якого в основному визначається його довжиною. Температура резонатора контролювалася напівпровідниковим датчиком, а стабілізація температури здійснювалася за допомогою елементів Пельтьє, підключених між тепловиділяючим елементом (діодом Ганна) і радіатором. Для узгодження високодобротного відкритого резонатора з нізькоімпедансним джерелом електричних коливань застосовано багатоланкове узгодження активного елементу і відкритого резонатора, яке розріджує спектр вихідного сигналу як по поперечних, так і по повздовжних типах коливань. Частота генерації з діодом Ганна склала 36 ГГц, модуляційна характеристика генератора S = Δf<sub>г</sub>/ΔU<sub>Д</sub> = 6 МГц/В, вихідна потужність не менше 50 мВт, точність контролю температури t = ± 1<sup>0</sup>C в інтервалі зміни зовнішньої температури -20 - + 30<sup>0</sup>С, робоча температура 35<sup>0</sup>С. В результаті генератор з відкритим резонатором мав дрейф частоти менше 0,5 МГц протягом 7 годин. Для порівняння дрейф частоти аналогічного генератора з хвилевидним резонатором за той же час склало близько 20 МГц. До того ж генератор з відкритим резонатором і термостабілізацією швидше виходив на режим стабілізації частоти. Стабільність частоти, яка оцінюється по мітках аналізатора спектру, не гірше ніж 1∙10<sup>-7</sup> хв<sup>-1</sup>. Довготривала температурна стабільність (Δf/f)/Т = ± 1∙10<sup>-6</sup>/<sup>0</sup>C. Слід зазначити, що резонатор збуджується на квазіосновному типі коливань, що дозволяє здійснити додаткову зміну частоти за рахунок зміни довжини L резонатора ~ 0,25 ГГц при зниженні потужності генерації на 3 дБ. Подібним методом можна також створити твердотільні джерела з довготривалою стабільністю в області частот 150-300 ГГц.</em></p>}, number={2}, journal={Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Нові рішення у сучасних технологіях}, author={Olkhovskiy, Ivan and Fisun, Anatoly and Fursov, Anatoliy}, year={2019}, month={Лис}, pages={43–48} }