@article{Протасенко_Мигаль_Кобріна_Михайлова_2023, title={ЕРГОНОМІЧНЕ МИСЛЕННЯ У ПРОЕКТУВАННІ ЛЮДИНО-МАШИННИХ СИСТЕМ}, url={http://vestnik2079-5459.khpi.edu.ua/article/view/273679}, DOI={10.20998/2413-4295.2023.01.06}, abstractNote={<p><em>В епоху Індустрії 4.0 людино-машинні системи стали надскладними і містять велику кількість елементів і джерел інформації. Це підвищує складність управління людино-машинною системою, що призводить до прояву феномену людського фактора. Наслідком цього є те, що наразі від 70 % до 90 % аварій і катастроф пов’язані саме з людським фактором. Отже, безпека людино-машинних систем значною мірою залежить від урахування можливостей людини, її когнітивних, поведінкових та психофізіологічних особливостей. Показано, що дослідження індивідуальних особливостей людини дозволить здійснювати управління людським фактором у людино-машинній системі. Ключовим моментом управління людським фактором є наявність системного ергономічного мислення у проектувальника людино-машинної системи. Формування такого мислення пов’язане з навчанням та поетапним набуттям необхідних знань та умінь. Для розуміння принципів формування ергономічного мислення показано еволюцію ергономічної думки у проектуванні людино-машинних систем. Через аналіз послідовності розвитку ергономічної думки показано як відбувалось </em><a href="https://www.bdo.ua/uk-ua/microsites/rethink/home-1"><em>переосмислення</em></a><em> підходів до забезпечення безпеки людино-машинних систем з середини ХХ сторіччя і до сьогодні. Наразі глобальні соціальні процеси і технології Індустрії 4.0 докорінно змінили поняття “праця”, параметри ринку праці, вимоги до безпеки та обумовили появу нової моделі трудової парадигми «Праця 4.0», яка, у свою чергу, стала драйвером перегляду усталеного в суспільстві поняття «робоче місце» і появи цифрового робочого місця. У роботі представлено визначення поняття «цифрове робоче місце» і проаналізовані його ключові характеристики. Наступним етапом роботи стало створення моделі структури ергономічного мислення інженера, основною ознакою якого є пріоритетність вирішення проблем людино-машинної взаємодії. Також у роботі показано, що ергономічне мислення є одним з елементів культури безпеки. У поєднанні з іншими елементами такими, як людино-центричний підхід, екологічне мислення та іншими, ергономічне мислення створює простір формування культури безпеки. На підставі представлених результатів обґрунтовано важливість формування ергономічного мислення у інженера. Показано, як реалізувати формування ергономічного мислення через систему навчання. </em></p>}, number={1(15)}, journal={Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Нові рішення у сучасних технологіях}, author={Протасенко, Ольга and Мигаль, Галина and Кобріна , Наталія and Михайлова , Євгенія}, year={2023}, month={Трав}, pages={42–52} }