ЕНЕРГЕТИЧНІ ВИТРАТИ ПЛОДІВ ВИШНІ ПРОТЯГОМ ЗБЕРІГАННЯ ЗА ОБРОБКИ ПОЛІСАХАРИДНИМИ КОМПОЗИЦІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2413-4295.2022.01.08Ключові слова:
плоди вишні, хітозан, зберігання, інтенсивність дихання, тепловиділення, теплоємністьАнотація
Показано, що плоди вишні є цінною плодовою культурою з обмеженим терміном зберігання, тому нині актуальною є розробка нових технологій тривалого зберігання плодів із застосуванням післязбиральної доробки. Досліджено фізичні та фізіологічні властивості плодів вишні за обробки полісахаридними композиціями. Показано вплив попередньої обробки розчинами саліцилової кислоти та хітозану на плоди вишні, проходження інтенсивності дихання та тепловиділення. Для проведення досліджень плоди вишні поширених в Україні сортів Шпанка та Лотівка обприскували водним розчином 50мг/л чи 100мг/л саліцилової кислоти, 0,5% чи 1% водним розчином хітозану. Через добу плоди знімали з дерев, укладали в ящики по 5 кг, зберігали за температури 1 ± 0,5°С та відносної вологості повітря 95 ± 1 % за варіантами: контроль ‒ необроблені плоди та вишні, оброблені розчином саліцилової кислоти чи хітозану. Попередня обробка плодів вишні розчином саліцилової кислоти зумовила зниження інтенсивності дихання з 7,0-13,0 мг СО2/кг·год та 12,0-18,0 мг СО2/ кг·год, що сприяло зменшенні тепловиділення 0,07…0,14 та 0,13…0,19 кДж/т∙добу, та продуктивності вентиляції в 1,5…1,9 рази. Інтенсивність тепловиділення плодів вишні, оброблених розчином хітозану, порівняно з контролем була нижчою і складала 0,16 − 0,32 кДж/т∙добу, порівняно 0,2 − 0,33 кДж/т∙добу в контролі за швидкості вентиляції 7,4 − 12,35 м3/т∙год (контроль) і 5,93 − 11,95 м3/т∙год для оброблених плодів вишні. Тому попередня обробка розчином саліцилової кислоти та хітозану сприятиме зниженні температури насипу плодів за нижчої продуктивності вентиляції.
Посилання
Puzik L. M., Bondarenko V. A. Intensyvnist dykhannia kapusty briusselskoi pid chas zberihannia zalezhno vid vydu pakuvannia [The intensity of respiration of Brussels sprouts during storage, depending on the type of packaging]. Ovochivnytstvo i bashtannytstvo, 2019, no. 65, pp. 84−91.
Sokolova V. M. Intensyvnist dykhannia plodiv abrykosa zalezhno vid sposobu yikh obrobky antyoksydantnoiu kompozytsiieiu AKM [Intensity of respiration of apricot fruits depending on the method of their treatment with antioxidant composition AKM]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 2012, №1, pp.77−80.
Serdiuk M. Ie., Kiurchevoiu L. M., Andrushchenko M. V., Zhukovoiu V. F. Vplyv rozchyniv nanometaliv na intensyvnist okysno-vidnovnykh protsesiv pry zberihanni plodiv hrushi [Influence of nanometal solutions on the intensity of redox processes during storage of pear fruits]. Naukovyi visnyk TDATU, 2019, No. 9. T.1, pp. 1−17, doi: 10.31388/2220-8674-2019-1-55.
Serdiuk M. Ie., Stepanenko D. S., Baibierova S. S., Haprindashvili N. A., Kulik A. S. Obhruntuvannia vyboru sposobu poperednoho okholodzhennia plodiv [Rationale for choosing a method of pre-cooling the fruit]. Vostochno-Evropeiskyi zhurnal peredovukh tekhnolohyi, 2016, 11(82), pp. 62−68, doi: 10.15587/1729-4061.2016.76235.
Koltunov V., Bulakh M. Intensyvnist dykhannia plodiv harbuza pry zberihanni [Intensity of respiration of pumpkin fruits during storage]. Tovary i rynky, 2015, 1, pp. 162−169.
Serdiuk M. Ie., Haprindashvili N. A., Baibierova S. S. Kinetyka intensyvnosti dykhannia plodiv yabluni pry zberihanni za obrobky antyoksydantnymy kompozytsiiamy [Kinetics of respiration intensity of apple fruits during storage with antioxidant compositions]. Pratsi TDATU, 2017, Vyp. 17, T. 1, pp. 150-157.
Vasylyshyna O. V. Zmina fizychnykh pokaznykiv plodiv vyshni zalezhno vid obrobky polisakharydnymy kompozytsiiamy protiahom zberihannia. Naukovi dopovidi. NUBiP, 2021, no. 1(89).
Metodycheskye rekomendatsyy po khranenyiu plodov, ovoshchei y vynohrada. Orhanyzatsyia y provedenyia yssledovanyi [Methodical recommendations for storage of fruits, vegetables and grapes. Organization and conduct of research]. Pod obshchei red. S.Iu. Dzheneeva, V. Y. Yvanchenko. Yalta, Ynstytut vynohrada y vyna «Maharach», 1998. 152 p.
Naichenko V. M. Praktykum z tekhnolohii zberihannia i pererobky plodiv ta ovochiv z osnovamy tovaroznavstva: navchalnyi posibnyk [Workshop on the technology of storage and processing of fruits and vegetables with the basics of commodity science: a textbook]. Kyiv. FADA LTD, 2001. 211 p.
Koltunov V. A. Tekhnolohiia zberihannia prodovolchykh tovariv. Laboratornyi praktykum [Food storage technology. Laboratory workshop]. Kyiv. Kyivskyi natsionalnyi torhovelno-ekonomichnyi universytet, 2002. 340 p.
Moiseichenko V. F. Osnovy naukovykh doslidzhen u plodivnytstvi, ovochivnytstvi, vynohradarstvi ta tekhnolohii zberihannia plodoovochevoi produktsii [Fundamentals of scientific research in horticulture, vegetable growing, viticulture and storage technology of fruit and vegetable products]. Kyiv. NMK VO, 1992. 362 p.
Tiuterev S. L. Ekolohychesky bezopasnie ynduktori ustoichyvosty rastenyi k bolezniam y fyzyolohycheskym stressam. [Environmentally safe inducers of plant resistance to disease and physiological stress]. Vestnyk zashchytu rastenyi, 2015, 1(83), pp. 3−13.
Romanazzi G., Nigro F., Ippolito A. Short hypobaric treatments potentiate the effect of chitosan in reducing storage decay of sweet cherries. Postharvest Biology and Technology, 2003, Vol. 29, pp. 73−80, doi: 10.1016/S0925-5214(02)00239-9.
Valero D., Díaz-Mula H. M., Zapata P. J., Castillo S., Guillén F., Martínez R.D., Serrano M. Postharvest treatments with salicylic acid, acetylsalicylic acid or oxalic acid delayed ripening and enhanced bioactive compounds and antioxidant capacity in sweet cherry. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 2011, Vol. 59(10), pp. 5483–5489, doi: 10.1021/jf200873j.
Vasylyshyna О. V. The quality of sour cherry fruits (Prunus cerasus L.), treated with chitosan solution before storage. Acta agriculturae Slovenica, 2018, Vol. 111(3), pp. 633−637, doi: 10.14720/aas.2018.111.3.11
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олена Василишина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал публікує статті згідно з ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY.
