МЕТОД АКТИВАЦІЇ ПЛІВОК ТЕЛУРИДУ КАДМІЮ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ СОНЯЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Автор(и)

  • Максим Хрипунов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Геннадій Хрипунов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Андрій Доброжан Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Тетяна Шелест Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Світлана Кривоніс Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20998/2413-4295.2022.01.04

Ключові слова:

сонячні елементи, телурид кадмію, відпал у фреоні, кристалічна структура, ефективність

Анотація

Досліджувався вплив відпалу у фреоні на кристалічну структуру плівок телуриду кадмію, отриманих сублімацією в замкнутому об’ємі, а також вихідні параметри і світлові діодні характеристики сонячних елементів виготовлених на основі цих плівок. Відпал приладових структур проводився при температурі 400 °С протягом різного часу. Дослідження кристалічної структури проводилися методом рентгендифрактометричного аналізу. Ці дослідження показали, що відпал у фреоні призводить до перекристалізації плівок телуриду кадмію, що зменшує мікронапруження про що свідчіть зменшення періоду решітки після відпалу від а = 6.491 Å до а = 6.488 Å. Проведено дослідження впливу часу відпалу у фреоні на вихідні параметри та світлові діодні характеристики сонячних елементів. Для цього були досліджені світлові вольт-амперні характеристики приладових структур ITO/SnO2/CdS/CdTe, які піддавалися відпалу протягом 20‑40 хвилин. Встановлено, що оптимальний час відпалу у фреоні становив 30 хвилин. Показано, що в результаті відпалу у фреоні протягом 30 хвилин сонячні елементи на основі таких плівок мають найбільшу ефективність 11.7 %. Моделювання впливу світлових діодних характеристик на коефіцієнт корисної дії показало, що зростання ефективності сонячних елементів при збільшенні часу відпалу у фреоні до 30 хвилин обумовлено зменшенням густини діодного струму насичення. Зниження коефіцієнта корисної дії при подальшому збільшенні часу відпалу до 40 хвилин пов’язане зі зниженням шунтувального опору. Також показано, що витримка сонячних елементів при освітленні протягом 20 хвилин в режимі АМ1.5 призводить до додаткового збільшення їх ефективності до 12.2 %. Згідно з результатами моделювання, таке підвищення також обумовлено зниженням густини діодного струму насичення.

Посилання

Bosio A., Pasini S., Romeo N. The history of photovoltaics with emphasis on CdTe solar cells and modules. Coatings, 2020, V. 10, 4, pp. 344-1-30, doi: 10.3390/coatings10040344.

Green M. A., Dunlop E. D., Levi D. H., Hohl-Ebinger J., Yoshit M., Ho-Baillie A.W. Solar cell efficiency tables (Version 54). Progress in Photovoltaics: Research and Applications, 2019, V. 27, 7, pp. 565–575, doi: 10.1002/pip.3171.

First Solar.com, Series 6 Datasheet. Available at: http://www.firstsolar.com/-/media/First-Solar/TechnicalDocuments/Series-6-Datasheets/Series-6-Datasheet.ashx (accessed 20 January 2020).

Dharmadasa I. M., Alam A. E., Ojo A. A., Echendu O. K. Scientific complications and controversies noted in the field of CdS/CdTe thin film solar cells and the way forward for further development. Journal of Materials Science: Materials in Electronics, 2019, V. 30, pp. 20330–20344, doi: 10.1007/s10854-019-02422-6.

Zeng G., Liu X., Zhao Y., Shi Y., Li B., Zhang J., Feng L., Wang Q. Study on the stability of unpackaged CdS/CdTe Solar Cells with different structures. International journal of photoenergy (Special Issue: Materials for Photoelectric and Electrooptical Conversion and Device Applications), 2019, V. 2019, pp. 3579587-1-8, doi: 10.1155/2019/3579587.

Kartopu G., Williams B. L., Zardetto V., Gürlek A. K., Clayton A. J., Jones S., Kessels W. M. M., Creatore M., Irvine S. J. C. Enhancement of the photocurrent and efficiency of CdTe solar cells suppressing the front contact reflection using a highly-resistive ZnO buffer layer. Solar Energy Materials and Solar Cells, 2019, V. 191, p. 78-82, doi: 10.1016/j.solmat.2018.11.002.

Awni R. A., Li D.‐B., Song Z., Bista S. S., Razooqi M. A., Grice C. R., Chen L., Liyanage G. K., Li C., Phillips A. B., Heben M. J., Ellingson R. J., Li J. V., Yan Y. Influences of buffer material and fabrication atmosphere on the electrical properties of CdTe solar cells. Progress in Photovoltaics: Research and Applications, 2019, V. 27, 12, pp. 1115–1123, doi: 10.1002/pip.3192.

Niasse O. A., Diaw A., Niane M., Mbengue N., Tankhari M. A., Ba P. O. B. Comparative study of the influence of antireflective coatings and transparent oxides on a CdS/CdTe solar cell. American Journal of Materials Science and Engineering, 2018, V. 6, 2, pp. 43-48, doi: 10.12691/ajmse-6-2-4.

Romeo N., Bosio A., Menossi D., Romeo A. and Aramini M. Last progress in CdTe/CdS thin film solar cell fabrication process. Energy Procedia, 2014, 57, pp. 65-72, doi:10.1016/j.egypro.2014.10.009.

Mazzamuto S., Roca L. V., Bosio A., Romeo N., Armani N., Salvati G. A study of the CdTe treatment with a Freon gas such as CHF2Cl. Thin Solid Films, 2008, V. 516, 20, pp. 7079-7083, doi: 10.1016/j.tsf.2007.12.124.

Moutinho H. R., Hasoon F. S., Abulfotuh F., Kazmerski K. Investigation of polycrystalline CdTe thin films deposited by physical vapor deposition, close-space sublimation, and sputtering. Journal Vacuum Science Technology A, 1995, V. 13, 6, pp. 2877-2883, doi: 10.1116/1.579607.

Khrypunov G. S., Meriuts А. V. Analysis of diode characteristics of film solar cells based on CdTe. Ukrainian Physical Journal, 2004, V. 49, 12, pp. 1188-1191.

Rauschenbach H. S. Solar cell array design “The principles and technology of photovoltaic energy conversion”. Litton Educational Publishing, New York, 1980. 350 p.

Bosio A., Rosa G., Romeo N. Past, present and future of the thin film CdTe/CdS solar cells. Solar Energy, 2018, 175, pp. 31–43, doi: 10.1016/j.solener.2018.01.018.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-18

Як цитувати

Хрипунов , М. ., Хрипунов , Г. ., Доброжан , А. ., Шелест , Т. ., & Кривоніс , С. . (2022). МЕТОД АКТИВАЦІЇ ПЛІВОК ТЕЛУРИДУ КАДМІЮ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ СОНЯЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Нові рішення у сучасних технологіях, (1(11), 23–29. https://doi.org/10.20998/2413-4295.2022.01.04

Номер

Розділ

Енергетика, машинобудування та технології конструкційних матеріалів