ЕРГОНОМІЧНЕ МИСЛЕННЯ У ПРОЕКТУВАННІ ЛЮДИНО-МАШИННИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2413-4295.2023.01.06Ключові слова:
людино-машинна система, ергономічне мислення, безпека, проектування, Праця 4.0, цифрове робоче місцеАнотація
В епоху Індустрії 4.0 людино-машинні системи стали надскладними і містять велику кількість елементів і джерел інформації. Це підвищує складність управління людино-машинною системою, що призводить до прояву феномену людського фактора. Наслідком цього є те, що наразі від 70 % до 90 % аварій і катастроф пов’язані саме з людським фактором. Отже, безпека людино-машинних систем значною мірою залежить від урахування можливостей людини, її когнітивних, поведінкових та психофізіологічних особливостей. Показано, що дослідження індивідуальних особливостей людини дозволить здійснювати управління людським фактором у людино-машинній системі. Ключовим моментом управління людським фактором є наявність системного ергономічного мислення у проектувальника людино-машинної системи. Формування такого мислення пов’язане з навчанням та поетапним набуттям необхідних знань та умінь. Для розуміння принципів формування ергономічного мислення показано еволюцію ергономічної думки у проектуванні людино-машинних систем. Через аналіз послідовності розвитку ергономічної думки показано як відбувалось переосмислення підходів до забезпечення безпеки людино-машинних систем з середини ХХ сторіччя і до сьогодні. Наразі глобальні соціальні процеси і технології Індустрії 4.0 докорінно змінили поняття “праця”, параметри ринку праці, вимоги до безпеки та обумовили появу нової моделі трудової парадигми «Праця 4.0», яка, у свою чергу, стала драйвером перегляду усталеного в суспільстві поняття «робоче місце» і появи цифрового робочого місця. У роботі представлено визначення поняття «цифрове робоче місце» і проаналізовані його ключові характеристики. Наступним етапом роботи стало створення моделі структури ергономічного мислення інженера, основною ознакою якого є пріоритетність вирішення проблем людино-машинної взаємодії. Також у роботі показано, що ергономічне мислення є одним з елементів культури безпеки. У поєднанні з іншими елементами такими, як людино-центричний підхід, екологічне мислення та іншими, ергономічне мислення створює простір формування культури безпеки. На підставі представлених результатів обґрунтовано важливість формування ергономічного мислення у інженера. Показано, як реалізувати формування ергономічного мислення через систему навчання.
Посилання
De Vasconcelos V., Soares W. A., Marques R. O. Integrated Engineering Approach to Safety, Reliability, Risk Management and Human Factors. Human Factors and Reliability Engineering for Safety and Security in Critical Infrastructures, 2018, pp. 77–107, doi:10.1007/978-3-319-62319-1_4.
Petrillo A., Zomparelli F. The Importance of Human Error and Reliability Management in Critical Conditions and Infrastructures. Human Factors and Reliability Engineering for Safety and Security in Critical Infrastructures, 2018, pp. 1–18, doi:10.1007/978-3-319-62319-1_1.
Mygal G. V., Protasenko O. F. Rol liudskoho chynnyka v upravlinni vyrobnychoiu bezpekoiu [The role of the human factor in manufacturing safety management]. Bulletin of NTU “KhPI”. Series: New solutions in modern technologies, 2020, no.1(3), pp. 60–65, doi:10.20998/2413-4295.2020.03.08.
Mygal G. V., Protasenko O. F. Inzheneriia liudskoho chynnyka v suchasnii osviti [Human factor engineering n modern education]. Taurida V.I. Vernadsky National University. Series: Technical science, 2019, vol. 30(69), P.1, no.6, pp. 1–6, doi: 10.32838/2663-5941/2019.6-1/01.
Teperi A. M., Puro V., Tiikkaja M., Kannisto H. Developing and implementing a human factors (HF) tool to improve safety management in the nuclear industry. Research report of HUMTOOL-research project. Helsinki: Finnish Institute of Occupational Health, 2018. 60 p.
Kleiner B. M. Macroergonomics: Analysis and design of work systems. Applied Ergonomics, 2006, vol. 37, Iss. 1, pp. 81–89, doi:10.1016/j.apergo.2005.07.006.
Wilson J. R. Fundamentals of systems ergonomics/human factors. Applied Ergonomics, 2014, vol. 45, Iss. 1, pp. 5–13, doi:10.1016/j.apergo.2013.03.021.
Carayon P. Human factors of complex sociotechnical systems. Applied Ergonomics, 2006, vol. 37, Iss. 4, pp. 525–535, doi:10.1016/j.apergo.2006.04.011.
Kaur R. Engineering Psychology: An Emerging Advancement. International Research Journal of Engineering and Technology, 2020, vol. 7, Iss. 5, pp. 3180–3185.
Elliott L. J. Engineering psychology. Penn State University Libraries, 2021, 300 p.
Kolomiec O. V. Informatsiino-navchalne seredovyshche vyshchoho navchalnoho zakladu yak faktor profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv [Information training environment of the higher educational institution as factor of the future specialists professional training]. Pedagogy and Psychology, 2015, Iss. 49, pp. 203–210.
Protasenko O. F., Myhal H. V. Novi poniattia suchasnoi erhonomiky. Otkrytye informacionnye i komp’yuternye tekhnologii, 2018, vyp. 79, pp. 162–171.
Protasenko O. F., Mygal G. V. Human factors: the problem of man-machine interaction under the digitalization conditions. Scientific journal of Polonia University, 2021, no. 48(5), pp. 198–210, doi:10.23856/4825.
Mygal G. V., Protasenko O. F Bezpilotni systemy: problemy liudskoho faktora [Unmanned systems: human factor problems]. Bulletin of NTU “KhPI”. Series: New solutions in modern technologies, 2022, no. 4 (14), pp. 46–52, doi:10.20998/2413-4295.2022.04.07.
Klotins E. Usability and user experience: measurement model. Riga: School of Computing Blekinge Institute of Technology, 2011, 103 p.
Koonsanit K., Nishiuchi N. Predicting Final User Satisfaction Using Momentary UX Data and Machine Learning Techniques. Journal of Theoretical and Applied Electronic Commerce Research, 2021, no. 16, pp. 3136–3156, doi:10.3390/jtaer16070171.
Franssila H., Okkonen J., Savolainen R. Developing measures for information ergonomics in knowledge work. Ergonomics, 2015, no. 59, pp. 1–23, doi: 10.1080/00140139.2015.1073795.
Okkonen J., Heimonen T., Bordi L. Off-the-shelf assessment of information ergonomics. Proceedings of the 21st International Academic Mindtrek Conference, 2017, pp. 83–89, doi:10.1145/3131085.3131093.
Thatcher A. The role of ergonomics in creating adaptive and resilient complex systems for sustainability. Ergonomics and Human Factors, 2017, pp. 1–8.
Wilson J. R. Fundamentals of systems ergonomics. Work, 2012, vol. 41, pp. 3861–3868, doi:10.3233/WOR-2012-0093-3861.
ISO 9241-110:2020 ‒ Ergonomics of human-system interaction ‒ Part 110: Interaction principles. Available at: https://www.iso.org/standard/75258.html (accessed 16.01.2023).
ISO 9241-210:2019 ‒ Ergonomics of human-system interaction ‒ Part 210: Human-centred design for interactive systems. Available at: https://www.iso.org/standard/77520.html (accessed 16.01.2023).
ISO 9241-220:2019 ‒ Ergonomics of human-system interaction ‒ Part 220: Processes for enabling, executing and assessing human-centred design within organizations. Available at: https://www.iso.org/standard/63462.html (accessed 16.01.2023).
Kraus K. M., Kraus N. M., Holubka S. M. Stanovlennia pratsi 4.0 v umovakh tsyfrovizatsii ta zastosunku shtuchnoho intelektu [The formation of labor 4.0 in the conditions of digitalization and the application of artificial intelligence]. European scientific journal of Economic and Financial innovation, 2022, no. 2 (10), pp. 19–31, doi:10.32750/2022-0202.
Kolot A., Herasymenko O. Determinants of the formation of the social and labor platform “Labor 4.0”. Bulletin of Vasyl Stefanyk Precarpathian University. Economics series, 2020, no. 15, pp. 80–92.
Kolot A. M., Herasymenko O. O. Kontsept “pratsia 4.0”: teoretyko-prykladni zasady formuvannia ta rozvytku [The concept of “work 4.0”: theoretical and applied principles of formation and development]. Economics and Forecasting, 2020, no 1, pp. 7–31, doi:10.15407/eip2020.01.007.
Work 4.0. Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Work_4.0 (accessed 04.01.2023).
Lopushynskyi I. P. “Tsyfrovi robochi mistsia” derzhavnykh sluzhbovtsiv yak vahoma skladova elektronnoho uriaduvannia v Ukraini [“Digital workplace” of a civil servant as a significant component of e-government in Ukraine]. Theory and practice of state administration and local self-government, 2018, no 1, pp. 1–14.
Mygal G., Mygal V., Protasenko O., Klymenko I. Cognitive Aspects of Ensuring the Safety, Dependability and Stability of a Dynamic System’s Functioning in Extreme Conditions. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering − 2021, 2021, vol. 367, pp. 195–206, doi: 10.1007/978-3-030-94259-5_18.
Dul J., Bruder R. A strategy for human factors/ergonomics: developing the discipline and profession. Ergonomics, 2012, 55(4), pp. 377–395, doi: 10.1080/00140139.2012.661087.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ольга Протасенко, Галина Мигаль, Наталія Кобріна , Євгенія Михайлова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал публікує статті згідно з ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY.
