Логіка побудови інтерфейсів у програмному забезпеченні

Анотація

Через постійне зростання інформації у світі з’являються нові виклики не лише в задачах обробки і зберігання великих масивів даних, а й у подачі результатів обробки та аналізу кінцевому користувачу програмних додатків. Основною задачею статті є оглядовий аналіз певних підходів до подачі інформації у вигляді, в якому її сприйняття відбувається швидше шляхом застосування принципів оптимальної візуальної подачі інформації і оптимальної взаємодії з користувачем. У статті розглядаються поняття візуального представлення і візуальної взаємодії та відмінності між ними. Аналізуються основні складові для побудови візуального представлення програмних додатків, в тому числі шрифти та такі їхні характеристики як розбірливість та читабельність. Також розглянуті різні властивості кольорів, наведено класифікацію за усередненим сприйняттям різного забарвлення в навколишньому середовищі та вплив білого простору на читабельність. З точки зору побудови оптимальної візуальної взаємодії можна завжди використати інструментарій A/B тестів, проте, на думку авторів, значно ефективніше проводити тести відносно незначних змін, застосовуючи певні принципи побудови візуальної взаємодії. Серед таких принципів в статті проаналізовані наступні закони: закон Якоба, який вказує на необхідність використання вже сталих і звичних компонентів чи сценаріїв візуальної взаємодії без їх суттєвої зміни, застосовуючи досвід користувача в інших програмних продуктах; закон Хіка, який регулює кількість одночасних опцій, доступних для користувача на одному екрані; закон Гештальта про спільні межі, який регулює способи групування елементів шляхом відмежування області від оточуючих елементів певною межею; закон Гештальта про близькість об’єктів, які знаходяться поруч і сприймаються мозком людини як групи; закон Фітса про важливість легкодоступності основних елементів та необхідності їх розміщення в безпосередній близькості до користувача. Наведено практичні приклади використання вказаних законів.