Роль людського чинника в управлінні виробничою безпекою
DOI:
https://doi.org/10.20998/2413-4295.2020.03.08Ключові слова:
людський чинник, індивідуальність, безпека, управління, виробництво, ергономікаАнотація
У статті основну увагу приділено дослідженню питання впливу людського чинника на рівень безпеки людини в умовах сучасного виробництва. Актуальність дослідження обумовлена фактом швидкої зміни принципів організації і роботи виробництва, наслідком чого є зміна вимог до персоналу. У цьому процесі на перший план виходять вимоги до індивідуальних характеристик людини. Сьогодні надійність і безпечність виробничої системи напряму пов’язані з людським чинником. У зв’язку із цим дослідження питання визначення ролі людського чинника у системі управління виробничою безпекою є основною метою роботи. Для досягнення поставленої цілі у роботі проаналізовані сучасні технології з управління людським чинником на виробництві, на підставі чого встановлено, що найбільш ефективним є поєднання традиційних підходів до забезпечення безпеки працівника (ергономічні методи) з сучасними досягненнями (інформаційні і когнітивні технології). Розглянуто поняття «ризикована поведінка» та визначені системні причини її виникнення. Показано, що підвищення виробничої безпеки базується на програмуванні моделі безпечної поведінки людини у виробничому середовищі, що відображено за допомогою модифікованої піраміди Хайнриха, згідно якої основою для створення безпечних умов діяльності є опанування працівниками поняття «людський чинник» і його важливості для забезпечення індивідуальної та виробничої безпеки. Показано, що врахування людського чинника у питаннях безпеки дозволяє підвищувати ефективність прогнозування виникнення небезпечних подій і обирати найбільш ефективні заходи щодо забезпечення безпеки на виробництві. У якості одного із практичних заходів щодо управління виробничою безпекою у роботі запропоновано впроваджувати у систему навчання при підвищенні кваліфікації працівників виробництв курсу «Людський чинник на виробництві». Наявний позитивний досвід викладання цієї навчальної дисципліни підтверджує доцільність застосування такого заходу. У подальшому розвиток цього напрямку дозволить розробити індивідуальний підхід до формування навичок і вмінь людини, що приймає рішення у виробничому середовищі.
Посилання
Mygal G. V. Upravlenie bezopasnost`yu: psikhofiziologicheskie aspekty [Safety Management: Psychophysiological Aspects]. Otkrytye informaczionnye i kompyuternye integrirovannye tekhnologii, 2015, 70, pp. 216-225.
Mygal G. V., Protasenko O. F. Inzheneriya lyudskogo chinnika v suchasniy osviti [Human factor engineering in modern education]. Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Technical Sciences, 2019, 30 (69), pp. 1-6, doi: 10.32838/2663-5941/2019.6-1/01.
Dul Jan, Bruder Ralph. A strategy for human factors/ergonomics: developing the discipline and profession. Ergonomics, 2012, 55 (4), pp. 377-395,
doi: 10.1080/00140139.2012.661087.
Saward Justin R. E., Stanton Neville A. Individual latent error detection: Simply stop, look and listen. Safety Science, 2018, Vol. 101, pp. 305-312, doi: 10.1016/j.ssci.2017.09.023.
Standarts ISO. Available at: https://www.iso.org/ru/popular-standards.html (accessed 21.02.2020).
Wilson John R. Fundamentals of systems ergonomics/human factors. Applied Ergonomics, 2014, 45 (1), pp. 5-13, doi: 10.1016/j.apergo.2013.03.021.
Stevens Ronald H., Galloway Trysha L., Willemsen-Dunlap Ann. Neuroergonomics: quantitative modeling of individual, shared, and team neurodynamic information. Human Factors, 2018, 60 (7), pp. 1022-1034. doi: 10.1177/0018720818781623.
Hsiao Hongwei, Chang Joonho, Simeonov Peter. Preventing emergency vehicle crashes: status and challenges of human factors issues. Human Factors, 2018, 60 (7), pp. 1048-1072. doi: 10.1177/0018720818786132.
Cornelius Adrian Marinescu, Sharples Sarah, Ritchie Alastair Campbell, López Tomas Sánchez, McDowell Michael, Morvan Hervé P. Physiological parameter response to variation of mental workload. Human Factors, 2018, 60 (1), pp. 31-56, doi: 10.1177/0018720817733101.
Kapkın Engin, Joines Sharon. An investigation into the relationship between product form and perceived meanings. International Journal of Industrial Ergonomics, 2018, Vol. 67, pp. 259-273, doi: 10.1016/j.ergon.2018.05.009.
Hancock P.A., Drury, C.G. Does human factors/ergonomics contribute to the quality of life? Theoretical Issues in Ergonomics Science, 2011, Vol. 12, no. 5, pp. 416–426, doi: 10.1080/1464536X.2011.559293.
Young Mark S., Brookhuis Karel A., Wickens Christopher D., Hancock Peter A. State of science: mental workload in ergonomics. Ergonomics, 2015, Vol. 58, pp. 1-17,
doi: 10.1080/00140139.2014.956151.
Alberdi Ane, Aztiria Asier, Basarab Adrian, Cook Diane J. Using smart offices to predict occupational stress. International Journal of Industrial Ergonomics, 2018, 67, pp. 13-26, doi: 10.1016/j.ergon.2018.04.005.
Protasenko O. F., Mygal G. V. Novi ponyattya suchasnoyi ergonomiki [New concepts of modern ergonomics]. Otkrytye informaczionnye i kompyuternye integrirovannye tekhnologii, 2018, 79, pp. 162-171.
Marshall Pablo, Hirmas Alejandro, Singer Marcos. Heinrich's pyramid and occupational safety: a statistical validation methodology. Safety Science, 2018, Vol. 101, pp. 180-189, doi: 10.1016/j.ssci.2017.09.005.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Журнал публікує статті згідно з ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY.