ВПЛИВ УМОВ ЕЛЕКТРОЛІЗУ НА СКЛАД ВАНАДІЙВМІСНИХ ПОКРИВІВ

Автор(и)

  • Микола Сахненко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна, Ukraine
  • Юлія Желавська Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна, Ukraine
  • Світлана Зюбанова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна, Ukraine
  • Наталя Горохівська Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20998/2413-4295.2023.04.11

Ключові слова:

функціональні матеріали, електрокаталітична активність, імпульсний режим, покриття Со-V, воднева енергетика

Анотація

Розробка функціональних матеріалів з прогнозованими властивостями є одним із пріоритетних напрямків у сучасних дослідженнях. При електрохімічному отриманні водню для потреб енергетики актуальним є створення нових електродних матеріалів, використання яких дозволить знизити енерговитрати та собівартість одержуваного водню. Такі електродні матеріалів повинні мати каталітичну активність у реакції відновлення іонів водню на катоді. Каталітичні властивості можливо прогнозувати для покриттів сплавами металів підгрупи заліза з ванадієм, молібденом та вольфрамом. Дані метали з водних розчинів можуть співосаджуватись з такими металами-каталізаторами, як залізо, кобальт, нікель, через утворення кластерних інтерметалевих сполук зі зв'язком Ме-V, Mo, W, адсорбованих на поверхні катода. В роботі досліджено співосадження кобальту з ванадієм з комплексного цитратного електроліту у стаціонарному та імпульсному режимах. У результаті проведених досліджень встановлено, що якісне покриття сплавом кобальт-ванадій, світло-сірого кольору, блискуче, рівномірне, мікрокристалічне можна осадити з цитратного електроліту з вмістом 0,1 моль/дм3 ванадію (в перерахунку на метал) у вигляді цитратного комплексу. Процес проводили в інтервалі густин струму 1–15 А/дм2 у стаціонарному режимі та 2–10 А/дм2 в імпульсному режимі, при різному співвідношенні часу імпульсу до часу паузи, в температурному інтервалі 35–40°С та pH = 3–3,5. За результатом рентгенофлуоресцентного аналізу, максимальний вміст ванадію в покритті, отриманому в режимі програмованого електролізу, становить 1,20–1,45 %, що у десятки разів більше ніж у покритті, осадженому у стаціонарному режимі (вміст ванадію 0,007-0,017 %) в аналогічних умовах, що може бути підтвердженням гіпотези щодо додаткового відновлення ванадію з оксо-аніонів адсорбованими атомами водню, що утворилися на поверхні катоду в період паузи. За результатами аналізу 2D графіков, встановлені оптимальні параметри проведення процесу для отримання покриття кобальт –ванадій з максимальним вмістом ванадію у сплаві та виходом за струмом покриття 80%.

Посилання

Kozin L. H. Modern Hydrogen Energetics and Ecology. Kyiv. PH “Akademperiodyka”, 2019, 364 p., doi:10.15407/akademperiodyka.392.364.

Ved` M. V, Sakhnenko M. D. Katalitychni ta zaxysni pokryttya splavamy i skladnymy oksydamy: elektroximichnyj syntez, prognozuvannya vlastyvostej: monografiya [Catalytic and protective coatings with alloys and complex oxides: electrochemical synthesis, prediction of properties: monograph]. Kharkiv, NTU “KhPI”, 2010, 272 p.

Gamburg Yu. D, Zangari G. Theory and practice of metal electrodeposition. New York. Springer, 2011, 378 р., doi:10.1007/978-1-4419-9669-5.

Popov K. I., Djokic S. S, Nikolic N. D., Jovic V. D. Morphology of electrochemically and chemically deposited metals. New York. Springer, 2016, 368 p., doi: 10.1007/978-3-319-26073-0.5.

Patent na korysnu model no. 52657 Ukraine, MPK S25D 3/56 (2009). “Sposib elektrolitychnoho osadzhennia splavu zalizo-vanadii“ [The method of electrolytic deposition of an iron-vanadium alloy] / Iu. L. Aleksandrov, M. D. Sakhnenko, M. V. Ved, zaiavnyk ta patentovlasnyk NTU „KhPI“, no. u200913267; zaiav.21.12.2009; publ. 10.09.2010, Bul. no.17.

Bairachniy B., Zhelavska Yu., Smirnova O, Pilipenko A., Finohenov O. Study of electrocatalytic activity of the vanadium-containing materials for the hydrogen evolution reaction. Materials Today: Proseedings, 2022, Vol .50, рp. 448–451, doi:10.1016/j.matpr.2021.11.2897.

Patent na korysnu model no. 136231 Ukraine, MPK S25D 3/00 (2019.01). „Sposib elektrokhimichnoho osadzhennia elektrokatalitychnoho pokryttia splavom nikel-vanadii“ [Method of electrochemical deposition of electrocatalytic coating with nickel-vanadium alloy] / B.I. Bairachnyi, Yu.A. Zhelavska, N. O. Rudenko, O.M. Finohenov; zaiavnyk ta patentovlasnyk NTU „KhPI“, no. u201901903; zaiav.25.02.2019; publ. 12.08.2019, Bul. №15.

Sakhnenko M. D., Zhelavska Yu. A., Ziubanova S.I., Proskurina V.O. Elektrokatalitychni pokryttia kobalt-vanadii dlia reaktsii vydilennia vodniu [Electrocatalytic cobalt-vanadium coatings for the hydrogen evolution reaction]. Bulletin of the NTU „KhPI“, 2021, no. 49, pp. 67–72, doi: 10.20998/2079-0821.2021.02.09.

Gomez E., Pellicer E., Valles E. Detection and Characterization of Molybdenum Oxides Formed during the Initial Stages of Cobalt–Molybdenum Electrodeposition. J. Appl. Electrochem., 2003, Vol. 33, рp. 245–252, doi: 10.1023/A:1024136909641.

Lica V. Ionic forms of vanadium in the liquid state. Chem. Mater., 1997, Vol. 9, рp. 2731–2744.

Livage J. pH diagrams potential and pH-lg for vanadium ions in solutions. Coordination Chemistry Rev., 1998, no. 2, pр. 999–1018.

Kolesnik K. V., Mysov O. P., Kalashnikov S. H. Rivnovazhni protsesy utvorennia polivanadativ. Rivnovaha u systemi V2O5-H2O-H2C2O4 [Equilibrium processes of polyvanadates formation. Balance in the system V2O5-H2O-H2C2O4]. Questions of chemistry and chemistry Technologies, 2013, no. 4, pp. 119–123.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-24

Як цитувати

Сахненко , М. ., Желавська, Ю., Зюбанова , С. ., & Горохівська , Н. . (2023). ВПЛИВ УМОВ ЕЛЕКТРОЛІЗУ НА СКЛАД ВАНАДІЙВМІСНИХ ПОКРИВІВ. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Нові рішення у сучасних технологіях, (4(18), 79–83. https://doi.org/10.20998/2413-4295.2023.04.11