ПРОЕКТУВАННЯ ЛЮДИНО-МАШИННИХ СИСТЕМ: ТРАНСФОРМАЦІЯ МИСЛЕННЯ ПРОЕКТУВАЛЬНИКА

Автор(и)

  • Ольга Протасенко Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, м. Харків, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-8203-5703
  • Галина Мигаль Національний університет Львівська політехніка, м. Львів, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-9862-9338

DOI:

https://doi.org/10.20998/2413-4295.2023.04.04

Ключові слова:

людино-машинна система, безпека, системне ергономічне мислення, еко-ергономічне проектування

Анотація

Індустрія 4.0 стала потужним поштовхом для розвитку людино-машинних систем, що, з одного боку, підвищило їх ефективність і надійність, а з іншого ‒ розробила їх надскладними. У підсумку, це призвело до підвищення складності управління людино-машинною системою і підвищення прояву людського фактора. Наслідком цього є те, що на поточний момент основна причина виникнення аварій і катастроф це людський фактор. Таким чином, безпека людино-машинних систем значною мірою залежить від індивідуальних психологічних і фізіологічних особливостей людини. У статті показано, що дослідження індивідуальних особливостей людини є підґрунтям для розроблення системи управління людським фактором. Ключовим елементом такої системи є системне ергономічне мислення проектувальника людино-машинних систем. Такий тип мислення формується у результаті навчання і поступового набуття навичок еко-ергономічного проектування. Для пояснення важливості формування еко-ергономічного мислення у проектувальника людино-машинних систем у роботі представлена еволюція еко-ергономічної думки. Через аналіз послідовності розвитку ергономічної думки показано, як змінювався підхід до забезпечення безпеки людино-машинних систем із середини ХХ століття до теперішнього часу. Наступним етапом роботи став аналіз еко-ергономічного, людино-орієнтовного, ризик-орієнтовного, стратегічного мислень. На підставі результатів аналізу побудована ієрархія типів мислення, показана їх роль у формуванні системного ергономічного мислення у проектувальника людино-машинних систем. Головною особливістю системного ергономічного мислення проектувальника є пріоритетність пошуку розв’язання проблеми у роботі системи через дослідження й аналіз взаємодії людини і машини. На підставі одержаних результатів обґрунтовано важливість формування і розвитку системного ергономічного мислення. Показано, як реалізувати формування системного ергономічного мислення у проектувальників людино-машинних систем через систему навчання.

Посилання

Myhal S. P. Dyzain prostorovo-predmetnoho seredovyshcha v konteksti novykh tekhnolohiii vymoh staloho rozvytku. [The design of the spatial and object environment in the context of new technologies and the requirements of sustainable development]. Bulletin of the Kharkiv state academy of design and arts, 2011, no 5, pp. 64–67.

Myhal S. P., Myhal V. P., Myhal H. V. Stratehiia rozvytku dyzain-osvity v povoiennii Ukraini: transdystsyplinarnyi pidkhid [Actual problems of creative activity and new cognitive possibilities: a transdisciplinary approach]. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Series: Architecture, 2023, Vol. 5, no. 2, pp. 119–129.

Protasenko O. F., Mygal G. V. Ergonomics 4.0: digitalization problems and overcoming them. Municipal Economy of Cities, 2023, 177(3), pp. 182–188, doi: 10.33042/2522-1809-2023-3-177-182-188.

Caterino M., Rinaldi M., Fera M. Digital ergonomics: an evaluation framework for the ergonomic risk assessment of heterogeneous workers. International Journal of Computer Integrated Manufacturing, 2023, 36(2), pp. 1–21, doi: 10.1080/0951192X.2022.2090023.

Franssila H., Okkonena J., Savolainena R. Developing measures for information ergonomics in knowledge work. Ergonomics, 2016, 59(3), pp. 435-448, doi: 10.1080/00140139.2015.1073795.

Franco M. A. J. Q., Pawar P., Wu X. Green building policies in cities: A comparative assessment and analysis. Energy and Buildings, 2021, Vol. 231, pp. 110561, doi: 10.1016/j.enbuild.2020.110561.

Liu T., Chen L., Yang M., Sandanayake M., Miao P., Shi Y., Yap P-S. Sustainability Considerations of Green Buildings: A Detailed Overview on Current Advancements and Future Considerations. Sustainability, 2022, 14(21), p. 14393, doi: 10.3390/su142114393.

Thatcher A., Waterson P., Todd A., Moray N. State of Science: ergonomics and global issues. Ergonomics, 2018, 61(2), pp. 197–213, doi: 10.1080/00140139.2017.1398845.

Morales K. L. Synergies between ergoecology and green ergonomics: a contribution towards a sustainability agenda for HFE. Human factors in organizational design and management, 2014, Vol. 1, pp. 771–776.

Hedge A., Dorsey J. Green buildings need good ergonomics. Ergonomics, 2013, 56(3), pp. 492–506, doi: 10.1080/00140139.2012.718367.

Mygal G., Protasenko O., Kobrina N., Mykhailova E. Ergonomic thinking in the design of human-machine systems. Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: New solutions in modern technology. – Kharkiv: NTU "KhPI", 2023, no. 1(15), pp. 42–52, doi:10.20998/2413-4295.2023.01.06.

Oeij P. R. A., Dhondt S., Rus D., Van Hootegem G. The digital transformation requires workplace innovation: an introduction. International Journal of Technology Transfer and Commercialisation, 2019, 16(3), pp. 199–207.

Balaban O., Puppim de Oliveira J. A. Sustainable buildings for healthier cities: Assessing the co-benefits of green buildings in Japan. Journal of Cleaner Production, 2017, Vol. 163, pp. 68–78, doi: 10.1016/j.jclepro.2016.01.086.

García-Acosta G., Saravia-Pinilla M. H. Ergoecology: evolution and challenges. Work, 2012, Vol. 41, рр. 2133–2140, doi: 10.3233/WOR-2012-1017-2133.

García-Acosta G., Saravia-Pinilla M. H., Morales K. L. Ergoecology: Fundamentals of a new multidisciplinary field. Theoretical Issues in Ergonomics Science, 2012, Vol. 15, pp. 111–133, doi: 10.1080/1463922X.2012.678909.

Thatcher A. Green ergonomics: definition and scope. Ergonomics, 2013, Vol. 56 (3), pp. 389–398, doi: 10.1080/00140139.2012.718371.

Zink K. J. Designing sustainable work systems: the need for a systems approach. Applied Ergonomics, 2014, Vol. 45(1), pp. 126–132, doi: 10.1016/j.apergo.2013.03.023.

Alwisy A., Buhamdan S., Gül M. Evidence-based ranking of green building design factors according to leading energy modelling tools. Sustainable Cities and Society, 2019, Vol. 47, p. 101491, doi: 10.1016/j.scs.2019.101491.

He Yu., Kvan T., Liu M., Li B. How green building rating systems affect designing green. Building and Environment, 2018, Vol. 133, pp. 19–31, doi: 10.1016/j.buildenv.2018.02.007.

Attaianese E., Rigillo M. Ecological-thinking and collaborative design as agents of our evolving future. TECHNE – Journal of Technology for Architecture and Environment, 2021, Vol. 2, pp. 97–101, doi: 10.13128/techne-10690.

Ahlborg H., Ruiz I., Molander S., Masera O. Bringing Technology into Social-Ecological Systems Research-Motivations for a Socio-Technical-Ecological Systems Approach. Sustainability, 2019, Vol. 11, p. 2009, doi: 10.3390/su11072009.

Illiashenko O., Mygal V., Mygal G., Protasenko O. A convergent approach to the viability of the dynamical systems: The cognitive value of complexity. International Journal of Safety and Security Engineering, 2021, Vol. 11, no. 6, pp. 713–719, doi: 10.18280/ijsse.110612.

Myhal H. V., Protasenko O. F. Inzheneriia liudskoho chynnyka v suchasnii osviti [Human factor engineering in modern education]. Taurida V.I. Vernadsky National University. Series: Technical science, 2019. Vol. 30(69). Part 1. no. 6. pp. 1–6.

Myhal S. P., Dyda I. A., Kazantseva T. Ye. Osnovy formotvorennia i proektuvannia obiektiv predmetnoho biodyzainu [Basics of shaping and designing objects of subject biodesign]. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Series: Architecture, 2015, no. 816, pp. 229–239.

Design Thinking: Problem Solving with a Difference. Available at: http://surl.li/ocvsb/ (accessed 16.09.2023).

Camacho M. David K. From Design to Design Thinking at Stanford and IDEO. The Journal of Design, Economics, and Innovation, 2016, Vol. 2, pp. 88–101.

ISO 9001:2015. Quality management systems. Available at: http://surl.li/ocvsb/ (accessed 20.09.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-24

Як цитувати

Протасенко, О., & Мигаль , Г. . (2023). ПРОЕКТУВАННЯ ЛЮДИНО-МАШИННИХ СИСТЕМ: ТРАНСФОРМАЦІЯ МИСЛЕННЯ ПРОЕКТУВАЛЬНИКА. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Нові рішення у сучасних технологіях, (4(18), 27–35. https://doi.org/10.20998/2413-4295.2023.04.04

Номер

Розділ

Інформаційні технології та системи управління